Отит вуха: симптоми, види та лікування у дорослих і дітей

Отит — одне з найпоширеніших захворювань вуха, з яким стикаються і діти, і дорослі. За статистикою, близько 75% дітей до 3 років хоча б раз переносять отит. Це запальний процес, який без правильного лікування може призвести до серйозних ускладнень, включаючи зниження слуху. Знання симптомів та методів лікування допомагає вчасно розпізнати проблему та звернутися до лікаря.

“Отит — це одне з найпоширеніших ЛОР-захворювань, особливо серед дітей віком до 5 років. Своєчасна діагностика та лікування запобігають ускладненням та втраті слуху.”

У цій статті ми детально розглянемо, що таке отит, які види отиту існують, як виглядає отит вуха, отит симптоми у дітей та дорослих, а також як лікувати отит правильно. Інформація має ознайомчий характер — для діагностики та призначення лікування обов’язково зверніться до отоларинголога.

Отит — що це таке

Отит це запалення вуха, яке може охоплювати різні його відділи. Щоб зрозуміти, що таке отит, важливо знати будову вуха. Воно складається з трьох частин: зовнішнього вуха (вушна раковина та слуховий прохід), середнього вуха (барабанна порожнина з кісточками) та внутрішнього вуха (лабіринт з органами слуху та рівноваги).

Визначення захворювання

Отит вуха виникає внаслідок потрапляння інфекції (бактерій або вірусів) у відповідний відділ вуха. Найчастіше інфекція потрапляє через євстахієву трубу, яка з’єднує носоглотку з середнім вухом. При простудних захворюваннях, грипі або ГРВІ патогени легко піднімаються по цій трубі, викликаючи запалення.

Основні причини розвитку отиту:

• Ускладнення після ГРВІ, грипу, ангіни.
• Хронічні захворювання носа та носоглотки (риніт, синусит, аденоїди).
• Травми вуха або потрапляння сторонніх предметів.
• Переохолодження організму.
• Потрапляння води в слуховий прохід.

Фактори ризику

Деякі люди більш схильні до розвитку отиту через анатомічні особливості або спосіб життя. У дітей євстахієва труба коротша та розташована більш горизонтально, тому інфекція легше потрапляє в середнє вухо. Знижений імунітет, алергічні реакції, куріння та часте перебування в задимлених приміщеннях також підвищують ризик отиту.

Люди з хронічними захворюваннями верхніх дихальних шляхів хворіють на отит частіше. Аденоїди у дітей перекривають прохідність євстахієвої труби, створюючи сприятливі умови для розвитку запалення.

Класифікація отиту вуха

Залежно від локалізації запального процесу розрізняють кілька видів отиту. Кожен має свої особливості перебігу та лікування.

Зовнішній отит

Зовнішній отит — це запалення зовнішнього слухового проходу та вушної раковини. Виникає зазвичай через механічне пошкодження шкіри слухового проходу (чищення вух різними предметами, травми) з подальшим інфікуванням. Також причиною може стати потрапляння води в вухо, особливо після купання в забруднених водоймах.

Зовнішній отит симптоми включають біль при натисканні на козелок вуха, свербіж, почервоніння та набряк слухового проходу. Може з’являтися невелика кількість виділень. На відміну від середнього отиту, слух зазвичай не знижується або знижується незначно через набряк проходу.

Виділяють обмежений зовнішній отит (фурункул слухового проходу) та дифузний, коли запалення охоплює всю шкіру проходу. Зовнішній отит лікування зазвичай не потребує антибіотиків у таблетках — достатньо місцевих засобів.

Середній отит

Середній отит — найпоширеніша форма захворювання, особливо у дітей. Отит середнього вуха розвивається, коли інфекція потрапляє в барабанну порожнину через євстахієву трубу. Це може статися під час ГРВІ, коли слиз з носоглотки, наповнений вірусами та бактеріями, затікає в середнє вухо.

Гострий середній отит проходить кілька стадій:

1. Катаральна стадія — початок запалення, набряк слизової, біль.
2. Ексудативна стадія — накопичення рідини в барабанній порожнині.
3. Гнійна стадія — формування гною, наростання болю.
4. Перфоративна стадія — прорив барабанної перетинки, виділення гною назовні.
5. Репаративна стадія — загоєння, відновлення слуху.

Серозний отит характеризується накопиченням прозорої рідини без гнійного процесу. Секреторний отит — це хронічна форма з постійним накопиченням секрету в середньому вусі, що призводить до зниження слуху.

Ексудативний отит

Ексудативний отит — особлива форма, при якій у барабанній порожнині накопичується рідина (ексудат), але явних симптомів запалення немає. Немає болю, температури, але поступово знижується слух через те, що рідина заважає коливанням барабанної перетинки та звукопровідних кісточок.

Ця форма особливо небезпечна для дітей, оскільки може довго залишатися непоміченою. Дитина просто почне гірше чути, що вплине на розвиток мовлення та навчання.

Отит симптоми у дорослих та дітей

Симптоми отиту залежать від виду та стадії захворювання. Основні прояви схожі у дорослих і дітей, але у малюків діагностика ускладнюється тим, що вони не можуть пояснити, що саме їх турбує.

Загальні симптоми

Основні ознаки отиту:

1. Біль у вусі — від незначного дискомфорту до нестерпного пульсуючого болю. Посилюється вночі.
2. Зниження слуху — відчуття закладеності вуха, погіршення сприйняття звуків.
3. Шум у вусі — гудіння, дзижчання, відчуття переливання рідини.
4. Виділення з вуха — можуть бути прозорими, жовтуватими або гнійними із неприємним запахом.
5. Підвищення температури тіла — від субфебрильної (37-37,5°C) до високої (39-40°C).
6. Загальне погіршення стану — слабкість, головний біль, порушення сну.

Як виглядає отит вуха

При зовнішньому отиті можна побачити почервоніння шкіри вушної раковини та вхід у слуховий прохід. Прохід звужений через набряк, можливі виділення. При натисканні на козелок (хрящовий виступ перед входом у слуховий прохід) виникає різкий біль.

При середньому отиті зовні зміни можуть бути непомітні, але отоскопія (огляд вуха спеціальним приладом) показує почервоніння та випинання барабанної перетинки. При гнійному отиті може бути перфорація перетинки з витіканням гною назовні.

Отит у дітей — особливості перебігу

Отит у дітей зустрічається набагато частіше, ніж у дорослих. Пік захворюваності припадає на вік від 6 місяців до 3 років. Це пов’язано з анатомічними особливостями дитячого організму.

Чому діти хворіють частіше

У дітей євстахієва труба коротша, ширша та розташована більш горизонтально порівняно з дорослими. Це створює ідеальні умови для проникнення інфекції з носоглотки в середнє вухо. Крім того, імунна система дитини ще недостатньо розвинена, тому організм гірше справляється з інфекціями.

Аденоїди — розростання лімфоїдної тканини в носоглотці — також сприяють розвитку отиту. Вони перекривають устя євстахієвої труби, порушуючи вентиляцію середнього вуха. Діти часто хворіють на ГРВІ, що є основним провокуючим фактором для розвитку отиту.

Як розпізнати отит у дитини

Отит у дитини розпізнати складніше, особливо якщо малюк ще не вміє говорити. Батькам слід звернути увагу на такі ознаки:

• Дитина смикає або тримається за вухо рукою.
• Безсонна ніч, плач, особливо в горизонтальному положенні.
• Відмова від їжі (ссання та ковтання посилюють біль у вусі).
• Виділення з вуха на подушці після сну.
• Підвищення температури без інших явних симптомів застуди.
• Дитина нахиляє голову в бік хворого вуха.

Як довго триває отит у дітей залежить від форми захворювання та своєчасності лікування. При правильному лікуванні гострий отит проходить за 7-10 днів. Гнійний отит у дітей може тривати до 2-3 тижнів.

Отит лікування — коли до лікаря, а коли можна вдома

Отит лікування потребує комплексного підходу. Важливо розуміти, в яких випадках можна обійтися домашніми засобами, а коли необхідна термінова медична допомога.

Коли необхідна медична допомога

До отоларинголога слід звернутися негайно при таких симптомах:

1. Сильний біль у вусі, який не зменшується після прийому знеболювальних.
2. Висока температура (вище 38,5°C), особливо у дитини.
3. Виділення гною або крові з вуха.
4. Різке зниження слуху або повна глухота на одне вухо.
5. Отит у дитини будь-якої форми та віку.
6. Відсутність покращення протягом 2-3 днів самостійного лікування.
7. Запаморочення, порушення координації (можливе ураження внутрішнього вуха).

Як лікувати отит в домашніх умовах

При легкому перебігу зовнішнього отиту можна застосовувати домашнє лікування:

• Знеболювальні засоби (парацетамол, ібупрофен) для зменшення болю та температури.
• Сухе тепло на вухо (тільки при відсутності гнійних виділень!) — мішечок з теплою сіллю або грілка.
• Краплі для вух тільки після консультації з лікарем — при перфорації барабанної перетинки багато крапель заборонені.
• Спокій та постільний режим при підвищеній температурі.

Що категорично ЗАБОРОНЕНО робити при отиті:

• Прогрівати вухо при гнійних виділеннях або високій температурі.
• Закапувати в вухо спиртові розчини, олії без призначення лікаря.
• Самостійно призначати собі антибіотики.
• Чистити вухо ватяними паличками при запаленні.
• Промивати вухо водою або іншими рідинами.

Медикаментозне лікування

Як лікувати отит правильно, визначає лікар після огляду. Зовнішній отит лікування зазвичай включає краплі з антибіотиком та протизапальним компонентом. При середньому отиті можуть знадобитися системні антибіотики у таблетках або ін’єкціях.

Антибіотики призначають при бактеріальному отиті, якщо є:

• Гнійні виділення з вуха.
• Висока температура понад 2-3 дні.
• Сильний біль та ознаки інтоксикації.
• Вік дитини менше 2 років.

Протизапальні краплі зменшують набряк та біль. Судинозвужувальні краплі в ніс покращують прохідність євстахієвої труби. За скільки часу проходить отит залежить від виду та своєчасності лікування.

Гнійний отит — ускладнена форма

Гнійний отит — це ускладнений варіант середнього отиту, коли в барабанній порожнині накопичується гній. Це найбільш небезпечна форма, яка може призвести до серйозних ускладнень.

Що таке гнійний отит

Гнійний отит розвивається, коли бактерії активно розмножуються в середньому вусі, викликаючи гнійне запалення. Тиск гною на барабанну перетинку зростає, що викликає сильний розпираючий біль. У певний момент може статися перфорація — прорив перетинки, і гній виходить назовні через слуховий прохід.

Як виглядає гнійний отит: з вуха виділяється жовто-зелений гній, іноді з домішками крові, з неприємним запахом. Після прориву біль зменшується, температура знижується — це хороша ознака природного дренування. Але якщо прориву немає, а гній продовжує накопичуватися, може знадобитися парацентез — хірургічний прокол барабанної перетинки.

Гострий гнійний середній отит проходить ті ж стадії, що і звичайний середній отит, але з більш яскравими симптомами та ризиком ускладнень.

Гнійний отит у дорослих лікування

Лікування гнійного отиту завжди включає антибіотики. Препарат підбирається з урахуванням найбільш ймовірних збудників. Курс антибіотикотерапії зазвичай становить 7-10 днів, іноді довше. Самостійно припиняти лікування після покращення не можна — це призведе до хронізації процесу.

Крім антибіотиків призначають:

• Знеболювальні та протизапальні засоби.
• Судинозвужувальні краплі в ніс для покращення дренажу євстахієвої труби.
• Після прориву барабанної перетинки — туалет вуха та протизапальні краплі.

При відсутності природного прориву та наростанні симптомів проводять парацентез. Це невелика операція під місцевим знеболенням, коли лікар робить надріз барабанної перетинки для виходу гною. Після цього стан швидко покращується.

Ускладнення при несвоєчасному лікуванні гнійного отиту включають мастоїдит (запалення соскоподібного відростка), менінгіт, абсцес мозку, сепсис. Також можлива перфорація барабанної перетинки без загоєння, що призводить до стійкого зниження слуху.

“При будь-яких симптомах отиту, особливо у дитини, необхідно негайно звернутися до отоларинголога. Самолікування може призвести до хронізації процесу та зниження слуху.”

Отит — серйозне захворювання, яке потребує правильного та своєчасного лікування. Не варто покладатися тільки на народні методи або самостійно підібрані ліки. При перших симптомах отиту зверніться до отоларинголога для точної діагностики та призначення адекватного лікування. Профілактика отиту включає своєчасне лікування ГРВІ, санацію хронічних вогнищ інфекції, уникнення переохолодження, обережне чищення вух. Для дітей важливо лікування аденоїдів та укріплення імунітету. Пам’ятайте: інформація в статті має ознайомчий характер та не замінює консультації спеціаліста.