Дермотензія: як поступове розтягування шкіри дозволяє закрити великі дефекти без трансплантації
Дермотензія — метод реконструктивної хірургії, заснований на здатності шкіри поступово розтягуватися під дією контрольованого механічного навантаження. Його застосовують, коли після травми, опіку, операції або видалення новоутворення потрібно закрити дефект власними тканинами пацієнта. Процедура може проводитися безпосередньо під час операції або за допомогою тканинного експандера, який встановлюють під шкіру та поступово наповнюють фізіологічним розчином. У медичному центрі «Геліос» застосовують обидва варіанти — гостру та експандерну дермотензію.
Що відбувається зі шкірою під час дермотензії?
Під час поступового розтягування шкіра не просто стає тоншою і займає більшу площу. Механічне навантаження сприймається клітинами як сигнал, у відповідь на який змінюється їхня активність і запускаються процеси росту тканини. Цей механізм називають механотрансдукцією.
Медичний факт: дослідження на клітинному рівні показують, що під дією розтягнення активніше діляться клітини епідермісу, змінюється робота стовбурових клітин, перебудовується дерма та судинна мережа. Тобто збільшення площі відбувається не лише завдяки механічному розтягненню вже наявної шкіри — організм поступово формує додаткову тканину.
Гостра та експандерна дермотензія: у чому різниця?
При гострій дермотензії краї рани поступово зближують безпосередньо під час операції за допомогою спеціальних пристроїв. Такий метод може використовуватися, якщо навколишня шкіра достатньо рухлива та еластична та її можна перемістити для закриття дефекту.
Експандерна дермотензія займає більше часу. Під шкіру встановлюють силіконовий експандер, який поступово наповнюють фізіологічним розчином. У міру збільшення його об’єму шкіра розтягується і нарощує додаткову площу. Після досягнення потрібного результату експандер видаляють, а отриману тканину використовують для реконструкції.
Чому темп розтягування має значення?
Шкірі потрібен час, щоб адаптуватися до механічного навантаження. Тому при експандерній дермотензії об’єм збільшують поступово, а графік наповнення експандера визначають з урахуванням стану тканин.
Важливо! Занадто сильний натяг може порушувати кровопостачання, спричиняти біль і підвищувати ризик ускладнень. Водночас недостатнє навантаження не забезпечить необхідного приросту тканини. Саме тому експансія є контрольованим процесом, а не простим механічним розтягуванням шкіри.
Коли застосовують дермотензію?
Метод використовують для реконструкції дефектів, які складно закрити простим ушиванням рани. У медичному центрі «Геліос» дермотензію застосовують:
- після опіків і травм;
- при післяопераційних дефектах;
- після видалення новоутворень;
- при рубцевих і вроджених деформаціях;
- для закриття великих ран;
- при реконструкції волосистої частини голови, обличчя та шиї.
Можливість застосування методу залежить від розміру та розташування дефекту, еластичності шкіри, стану навколишніх тканин і необхідного об’єму реконструкції.
Чому для реконструкції використовують власну шкіру?
Одна з переваг дермотензії полягає в тому, що для закриття дефекту використовують тканину, розташовану поруч. Вона краще відповідає цій ділянці за кольором, текстурою, товщиною. Це особливо важливо на відкритих ділянках тіла, де різниця між пересадженою та навколишньою шкірою може бути помітною.
Крім того, використання прилеглих тканин допомагає зменшити потребу в заборі шкіри з іншої ділянки тіла, а отже уникнути додаткової донорської рани. Саме тому дермотензію розглядають не лише як спосіб закрити дефект, а і як можливість отримати більш природний результат реконструкції.
У медичному центрі «Геліос» метод дермотензії обирають залежно від характеру дефекту та стану навколишніх тканин. Гостра методика дає можливість використати резерв шкіри під час одного втручання, тоді як експандерна дозволяє поступово отримати додаткову тканину для складнішої реконструкції.
